Верховний Суд залишив без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, щодо усунення дискримінації за ознакою інвалідності

Верховний Суд залишив без змін рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, яким було зобов’язано страхову компанію усунути дискримінацію позивача за ознакою інвалідності

У вересні 2016 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із позовом до ПрАТ «СК «АХА Страхування» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи позов тим, що він є особою з інвалідністю першої групи з дитинства, звернувся до Дніпропетровської філії ПрАТ «СК «АХА Страхування», що знаходиться у місті Дніпро, з проханням продати йому поліс медичного туристичного страхування для виїжджаючих за кордон. На це звернення він отримав відмову відповідача з підстави наявності у нього інвалідності першої групи у зв`язку з тим, що договором добровільного страхування подорожуючих за кордон та Правилами № 019 добровільного страхування медичних витрат, якими у своїй діяльності керується відповідач, встановлено обмеження для осіб з інвалідністю першої та другої груп.

Посилаючись на те що така відмова порушила його права як споживача та дискримінувала його як особу з інвалідністю, просив суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача внести зміни до пункту 4.4.2 Правил № 019 добровільного страхування медичних витрат, які зареєстровані у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 17 квітня 2009 року за                             № 2190252, а також до пункту 17.1.3 договору добровільного страхування подорожуючих за кордон шляхом їх виключення.

За наслідками розгляду цієї справи Верховний Суд постановою від 31 жовтня 2019 року залишив без змін рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2017 року, яким було задоволено указаний позов та зобов`язано ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» внести зміни до пунктів Правил добровільного страхування медичних витрат та договору добровільного страхування подорожуючих за кордон (приєднання) шляхом їх виключення.

Суд касаційної інстанції зазначив, що предметом спору у цій справі є захист прав споживача та особи з інвалідністю, порушення яких допущено внаслідок відмови у видачі позивачу полісу медичного туристичного страхування для виїжджаючих за кордон, з підстави наявності у нього інвалідності першої групи у зв`язку з тим, що Договором добровільного страхування подорожуючих за кордон та Правилами добровільного страхування медичних витрат, якими у своїй діяльності керується відповідач, встановлені обмеження для осіб з інвалідністю першої та другої груп, а тому для відновлення прав особи із інвалідністю рішення суду першої інстанції про задоволення позову слід залишити в силі.